1. Місто. Хмарочоси. Лімузини, Вертольоти. Натовп , люди . Всюди страшенно багато людей. Серед них – молода людина з сумом в очах. Одна радість – до нього підходить його дівчина. А люди йдуть і йдуть. Він питає, вона відповідає – знову новий вірус і не один , а цілих 8 !
2. Вони вдвох на природі. Вечір, щебет птиць, тиша, багаття. Палатка .Тиха розмова. Ніжність. Поцілунки, Він оголює її перса. Груди, сосок довгим планом. Вона відсторонює його – це примара, часи людського щастя минули, людство вже гине під навалою не кіношних мутантів, а від навали вірусів. Порятунку нема віруси знищують людей через те що людство розрослося до недозволеною природою кількості.
3. Він – журналіст. Намагається підняти це питання через засоби інформації. Ним нехтують, але поступово все меншає коло його друзів і нехтувальників. Людей забирає розмаїта смерть від нібито різних хвороб. Лікарні, інтерв”ю. Всі вкрай однобічні і не погоджуються з тим, що людина є просто вузлом глобальної мережи живої інформації.
4. Інститут епідеміології. Насмішкувате начальство. Він і вона намагаються довести вченій раді про існування загрози людству. Їх відсилають до лабораторії якогось дивака. Лабораторія захаращена хімічною та елктронною апаратурою. Дивак з помічницею, що дивиться на нього закоханими очима. На великому екрані клітини, що спілкуються одна з одною, метушаться, щось роблять. Внизу біжить стрічка електронограми. Великий прилад, що перекладає хімічні сигнали на людську мову.
5. Інтерв*ю з клітинами – вони є біологічними автоматами глобального розуму, що виконують наказ про винищення переважної кількості людства . В лабораторію приходить зухвалий спонсор – керівник величсзної компанії, що виробляє фіктивні ліки. Він давно знає цю проблему і захистив себе й свою родину від зовнішніх інфекцій броньованою і радіаційною технікою і т.п. Він проповідує філософію виживання технічно досконалої еліти виробників, технарів, біологів.
6. Між журналістом і його дівчиною – конфлікт. Вона вважає Спонсора правим, журналіст кличе до боротьби. Дивак на його боці. Дивак знає вихід з цього стану..Він полягає у перебудові міст і у керуванні мережею живої інформації. Але Спонсору це не потрібно.Його не влаштовує журналіст, він намагається перекупити його для реклами ліків нібито, що врятують людство.
7. Журналіст ставить питання руба – як пропагувати ліки, коли суспільство і уряд не знають про загрозу? Спонсор погоджується, але встановлює за ним стеження. Він боїться, щоб той не виказав рецепту пропагованого Диваком. Існує дві інформаційні касети – одна, що для ідеї Спонсора, друга – Дивака. Помічниця ховає другу, підставляючи замість неї копію Споносорової.Інтрига в тому, щоб прогресивний Президент не отримав касету Дивака, а тільки касету Спонсора.
8. Дівчина Журналіста, під час зустрічі на природі в сценах кохання дізнається про стеження і про касету Дивака. Вона хоче порятувати свого коханого, бо той намагається передати касету Дивака Президентові.
9. Погоня - за журналістом , що везе 2 касети. Жорстоки сцени допиту – і раптом виявляється що обідві касети Спонсорові. Вони потрапялють до Президента офіційно. Спонсор перемагає, людство починає вимірати. Помічниця через жіночі контакти пробирається на якусь вечірку з участю Президента і передає йому касету Дивака.
Фінал : спустошена земля, знелюднені старі міста. Іде будівництво нового міста. Хмарочоси, як поодинокі велетні. Між ними густі діброви. Людей мало. Вони їздять у індивідуальних двомісних електромобілях. Цвинтар з величезною кількістю поховань, серед них – Спонсор, що загинув від інфекції. Інститут епідеміолгії. Пам*ятник дивакові і Президентові. Престарілий журналіст зустрічається з своєю жінкою і сином-хлопчиськом. Ідуть до інституту. Та сама лабораторія, але тільки екран і інформаційна машина-перекладач. Заспокійлива інформація у вигляді вірша-пісні.
Валентин Жалко-Титаренко (епідеміолог, доктор медичних наук, член Вищої експертної ради Інституту наукового прогнозування ).